Їде кльова дівчина на крутому мерсі. Заглохла серед поля. Стоїть чекає, щоб хтось допоміг.
А тут два сільських хлопця на запророжці під»їзджають.Стали, допомогли. Питає вона їх: Чим з вами хлопці розраховуватись- натурою чи грошима?
Переглянулись, тай взяли грошима. Їдуть один другому каже: Слухай, а що воно таке та натурра. Може вернимося та запитаємо.
Вертаються. Запитали вона відповіла: Зняла труси та й дала б.
Подякували. їдуть назад. Один каже: Добре що грошима взяли, а то може б нам труси її не підійшли.